- Звітність про використання коштів
- Замовлення підручників
- Нормативно-правові акти
- Структура та орган управління
- Мова навчального процесу
- Статут КМВПУЗТ
- Ліцензії
- Правила прийому 2024
- Кадрове забезпечення
- Вакансії
- Ліцензійний обсяг
- Фінансово-господарська діяльність
- Перелік освітніх послуг
- Звіт директора КМВПУЗТ
- Освітні програми
- Моніторинг якості освіти
- Гуртожитки КМВПУЗТ
- Мережа та контингент
- Інклюзія та доступність
Історія м.Козятин
Козятин розташований на відстані 75 км від обласного центру, м. Вінниці, в північно-східній частині області у верхів’ях р. Гуйви, в 150 км від столиці держави м. Києва. Козятин — важлива вузлова станція Південно-Західної залізниці, через місто проходить автомагістраль «Київ (Біла Церква) — Кременець».
Перша писемна згадка про поселення на місці сучасного Козятина датується 1734 роком під час гайдамацького повстання на чолі з Верланом...
Історія та сьогодення м.Козятина
70-ті роки ХІХ століття - будівництво Києво-Балтської (Одеської) залізниці, яке стало поштовхом до виникнення м.Козятина.
1871 рік - засноване найбільше у місті підприємство залізниці - локомотивне депо ім. братів Валдаєвих.
1888 рік - за планом архітектора Куликовського та будівничого архітектора Кобєлєва зведено залізничний вокзал, який зараз є пам'яткою архітектури ХІХ століття.
7 липня 1894 року - робітниче селище Козятин було віднесене до категорії містечок Бердичівського повіту Київської губернії.
12 квітня 1923 року - відповідно до постанови ІІ сесії ВУЦВК VII скликання Козятин став районним центром Бердичівської округи.
27 лютого 1932 року Козятинський район рішенням ІV сесії ВУЦВК ХІІ скликання віднесено до складу Вінницької області.
17 грудня 1938 року Указом Президії Верховної Ради УРСР Козятин входить до категорії міст з міською радою, підпорядкованою райвиконкому.
1946 рік - місто стояло в руїнах. Відновлювали господарство, залізницю загальними зусиллями. Відбудовували його разом з населенням і німецькі військовополонені. впорядковано парк залізничників біля вокзалу і сквер ім. Пушкіна.
1957 рік - молодь залізничного вузла станції Козятин розпочала роботи по впорядковуванню стадіону та парку біля улюбленого місця відпочинку козятинців - водойми Водокачка.
1961 рік - завершені роботи по благоустрою парку та стадіону.
1960-1970 р.р. - розпочинається масова забудова центру міста п’ятиповерхівками.
1962 рік - завершено перший етап технічного переоблаштування залізничного вузла з переведенням його на тепловозну тягу.
1962 рік - одночасно почалися роботи по електрифікації Козятинського відділку, що є складовою частиною електрифікованої магістралі Донбас - Чоп. Місто набуває сучасного вигляду.
30 грудня 1962 року Козятинський район набуває сучасних меж з центром у місті Козятин із приєднанням до нього 28 листопада 1957 Самгородоцького району, а 30 грудня 1962 Комсомольського.
1987 рік - встановлено пам’ятник трудової слави залізничників на території вокзалу - паровоз Л-2309, котрий зійшов з конвеєра Коломєнского заводу ім. Куйбишева у 1954 році.
13 липня 2000 року Козятину присвоєно статус міста обласного значення.
- 25,6 тисяч чоловік - кількість населення міста.
- 1229,04 га - площа міста.
- 11,5 тисяч населення з 14,5 тисяч працездатного віку зайняті у всіх сферах діяльності міста (штатні працівники).
- 1,5 відсотків від населення області складає населення міста Козятин.
- 88,5 відсотків населення Козятина - українці. Найчисельніша національна меншина - росіяни, яких у місті 4,1 відсотків.
- 185 приватних магазинів складають мережу торговельних закладів міста - це майже у два рази більше, ніж сім років тому.
- 13 підрозділів включає залізничний вузол Козятина. Найбільші з них - локомотивне та вагонне депо, станція Козятин-І, дистанція колії, дистанція енергопостачання.
- 6 приватних автобусних маршрутів курсують вулицями Козятина, перевозячи пасажирів у різні кінці міста.
- 7 міських навчальних закладів забезпечують юних козятинців середньою освітою. Серед них, крім загальноосвітніх середніх шкіл, є і навчально-виховні комплекси №5 та №6, які об'єднують у собі також дошкільні навчальні заклади для зовсім маленьких містян.
10 липня 2004 - під час святкування 130 річниці з часу присвоєння місту статусу містечка відкрито Музей історії міста, який у вересні 2005 став державним.
2004 рік - у жовтні урочисто відкрито Віктором Януковичем гранітний пам’ятник Михайлу Сергійовичу Грушевському відомого народного скульптора України Валентина Зноби.
2009 рік - у лютому встановлено пам’ятну стелу воїнам-інтернаціоналістам.